D-Day Militaria

Список нагороджених Хрестом «За видатні заслуги» в 82-й дивізії

Список нагороджених Хрестом «За видатні заслуги» у 82-й дивізії систематизує офіційні документи про одну з найвищих нагород США за видатну мужність. Він дає змогу зіставити прізвище, звання, підрозділ, дату події та бойовий контекст. Пошук за географічним орієнтиром або номером наказу особливо важливий для дослідників воєнної історії,(collection collection)family history і біографії конкретних військовослужбовців. Докладніше про Spisok Zagiblikh Ofitseriv 29 I.

82-ша піхотна дивізія, сформована в 1917 році, у серпні 1942 року стала першою армійською дивізією, офіційно перейменованою на повітряно-десантну. Її особовий склад брав участь у висадці в Нормандії, операції «Маркет Гарден», бойових діях у Південній Франції та операції «Варсіті» через Рейн. Географія цих кампаній визначила коло людей, чиї дії та мужність were удостоєні Хреста «За видатні заслуги».

У нагородній ієрархії Збройних сил США цей хрест посідає друге місце після Медалі пошани. Нагородження видавалося за видатний подвиг у держзагрозі або в дії проти ворожих військ, причом воно могло бути посмертним. Офіційний наказ передає причину нагородження, але не є повною біографією: у ньому зазвичай немає повного опису поранень, тривалості бою та обставин, які визначили тактичне рішення командира.

Основа переліку — загальні накази Генерального департаменту США та накази командування, оформлені під час війни. Особистість, підрозділ і місце події звіряються з ротаційними документами, бойовими звітами та іншими джерелами. Такий підхід дозволяє відокремити офіційне нагородження від ширшого переліку бойових заслуг, які залишилися поза нагородними документами.

Межі списку та історія 82-ї дивізії

Хронологічні межі списку відповідають структурі 82-ї повітряно-десантної дивізії у 1942–1945 роках. Включені нагородження, пов’язані з особовим складом дивізії та офіційно зарахованими до її бойового складу військовослужбовцями. Список охоплює різні бойові етапи, тому одна й та сама людина може бути представлена в записі про операцію в Нормандії, а в іншому — про дії в Неймегені або на Рейні.

Межу списку допомагає визначити організаційний запис у нагородному наказі. Він показує, кому належав нагороджений під час події: дивізії, полку, батальйону або прикріпленому формуванню. Дочірні частини змінювали назви та чисельність, тому записи 1942 року й 1945 року не завжди мають однакову структуру. Нагородження членів окремих прикріплених підрозділів враховуються лише в тому разі, коли їхній зв’язок із 82-ою дивізією прямо зафіксовано.

У документах назва формування записана різними способами: «82-ша повітряно-десантна дивізія», «82d Airborne Division» або скорочено «82d Airmobile». Сучасний упорядкований список зводить ці варіанти до єдиного найменування, не змінюючи дату, звання та формулювання нагородження. Порівняння з оригіналом залишається обов’язковим під час атрибуції запису.

Накази як первинне джерело

Загальний наказ є юридичним документом, а не переказом бойової історії. Типовий запис містить звання, ім’я нагородженого, організацію, місце проживання, дату вчинку й формулу, що пояснює підставу нагородження. Порядковий номер наказу та дата його оприлюднення дозволяють знайти конкретний текст у серії документів Генерального департаменту.

Матеріал як читати накази пояснює умовні позначення, нумерацію та способи зіставлення нагородних формулювань. Наказ Генерального департаменту зазвичай має власний номер у межах календарного року, тому важливо записувати не лише його порядковий номер, а й рік. Нагородження, підготовлене восени 1944 року, могло з’явитися в документі 1945 року.

Дата бойової дії та дата наказу не збігаються. Між подією, представленням кандидатури, перевіркою командного ланцюга й офіційним оголошенням могло минути кілька місяців. Саме формула наказу є найточнішим поясненням того, за що саме було присвоєно Хрест «За видатні заслуги».

Театр війни в нагородних документах

Нормандські нагородні записи концентруються навколо висадки 6 червня 1944 року, Карентана та навколишніх сіл. У цій частині списку можна простежити дії офіцерів і солдатів під час приземлення, консолідації та розширення плацдарму. Для Карентана характерні формули про керівництво атакою, утримання позиції або особисту присутність командира на поле бою.

Під час операції «Маркет Гарден» нагородження пов’язані з Гроесбеком, мостом через Ваал та бойовими діями в районі Неймегена. Пізніші записи стосуються операції «Варсіті», під час якої дивізія перетнула Рейн у березні 1945 року. Порівняння місця події з датою операції дозволяє відокремити епізоди ранкового висадження від наступного дня.

У Південній Франції 82-ша дивізія діяла в серпні 1944 року в межах операції «Драгун». Географічний пошук доповнює дату, звання та номер наказу. Він особливо корисний для офіцерів, які=numераціями підрозділу згадувалися по-різному або діяли в районі, де одночасно перебували кілька частин союзних військ.

Будова списку й орієнтири пошуку

Кожна позиція передає основні ідентифікаційні дані та бойове обґрунтування нагородження. Сформовані записи можна читати в такому порядку:

Швидкий пошук можливий за кількома незалежними орієнтирами:

Окремий приклад іншої спискової документації — перелік загиблих офіцерів 29-ї дивізії. Порівняння показує, як наказні відомості доповнюються особовими справами та бойовими втратами. Подібний принцип застосовний і до 82-ї: нагорода не замінює відомостей про подальшу службу, поранення чи загибель.

Імена, дати та бойові обставини

До записів належать нагородження бригадного генерала Джейма М. Гевіна за керівництво атакою в районі Карентана 12 червня 1944 року. Полковник Чарльз Г. Кулідж отримав Хрест за дії біля Карентана в той самий день; за цю подію він також був удостоєний найвищої стійкої нагороди США. Генерал-майор Метью Б. Ріджвей, який очолював дивізію під час операції «Маркет Гарден», пов’язаний у нагородних матеріалах з бойовими діями в районі Неймегена. Ці приклади демонструють, що список охоплює і старших командирів, і офіцерів на рівні батальйону.

Формула наказу фіксує офіційну причину нагородження, але може залишати поза увагою деталі, важливі для історії конкретної людини. Вона не передає всіх поранень, тривалості операції,role командира в підготовці наступу та обставин евакуації. Тому нагородний текст надійно читається разом із доповідями про бойові дії, медичними записами й листуванням.

Звання та назви підрозділів у списку слід сприймати як дані, зафіксовані у відповідний момент. Службове звання міг змінитися між бойовою подією та нагородженням, а підрозділ — ввійти до іншої структури. Для перевірки особи за потреби залучають службові картки, ротаційні журнали та інші документи, щоб узгодити варіанти написання прізвища, імені та абревіатури.

Дослідницьке використання списку

Дослідження починається з точного нагородного формулювання, яке дає дату, місце та згадку про вчинок. Потім встановлюється номер відповідного наказу й перевіряється, чи не дублюється запис. Особисту присутність можна зіставити з ротаційним журналом, бойовим звітом підрозділу та документами про евакуацію або поранення.

Відомості про накази 1941–1947 років допомагають відрізняти документи Генерального департаменту від наказів окремих дивізій і зберігати правильну послідовність джерел. Надруковані довідкові видання проєкту D-Day Militaria, доступні через Grelin Press та авторський магазин на eBay, поєднують нагородні тексти з матеріалами про структуру частин і бойову історію.

Поєднання наказного номера, бойової географії, дати та організації робить перелік набагато точнішим за простий перелік прізвищ. Він дає змогу прослідкувати шлях конкретної людини через дивізійну історію від Нормандії до завершення війни та відділяти документоване визнання мужності від пізніших спогадів.